Тенденції гуманітаризації вищої технічної освіти, сталі традиції застосування в технічних університетах курсів історії інженерної діяльності (зокрема історії гірництва), всебічний розвиток загальнокультурних складових підготовки сучасного фахівця є невід’ємними рисами європейського освітнього простору. Широкий, із залученням міжнародних освітніх і наукових досягнень погляд на предмет, втілений у підручнику професорів Г.І. Гайка та В.С. Білецького «Історія гірництва», який налічує 542 сторінки, додає йому сучасних рис. Саме тому він повністю відповідає завданням Болонського процесу й сучасним підходам до студентської навчальної книги.

Протягом останнього десятиріччя автори випустили низку цікавих наукових і навчальних робіт з історії гірництва, які користуються увагою студентів не тільки технічних, але й гуманітарних вишів, зокрема в НУ «Києво-Могилянська академія».

Треба відмітити навчальний посібник «Історія гірничої техніки» (Алчевськ, 2001 р.), який отримав гриф Міністерства освіти й науки України й пройшов багаторічну апробацію в низці університетів. Новий підручник значно розширює й вдосконалює подачу матеріалу і вперше робить його справді системним викладом, що характерно саме для підручника.

Структура книги складається з дев’яти розділів і в хронологічному порядку розкриває історію гірництва з первісних часів до початку ХХ ст.: 1) Кам’яна доба; 2) Доба міді та бронзи; 3) Доба заліза; 4) Епоха середньовіччя; 5) Епоха Великих географічних відкриттів; 6) Доба промислової революції: витоки, перетворення, досягнення; 7) Золоті та алмазні лихоманки ХIХ ст.; 8) «Кров і кисень» індустріальної епохи (нафта і газ); 9) Розвиток гірництва в Україні.

Такий підхід дозволив з системних позицій поєднати інженерні та гуманітарні знання, розкрити історичну географію освоєння надр, показати розвиток гірничої техніки й технологій, розкрити велику культурно-історичну спадщину гірників минулих епох.

Особливостями підручника є висока наочність подачі матеріалу, пов’язана з використанням сотень ілюстрацій (частина з яких публікується вперше), численних вдалих цитат, вставокз художньої літератури (зокрема поезії). Джерельна база, що налічує близько 500 позицій, є на сьогодні найповнішим переліком літератури з історії гірництва й може бути використана для роботи магістрів і аспірантів.

Враховуючи, що подібний підручник в Україні підготовлено вперше, а його зміст вигідно відрізняється від зарубіжних аналогів (які дають не стільки світову, як вітчизняну історію техніки), відзначаючи насиченість рукопису сучасними досягненнями наукових досліджень і системний виклад матеріалу, вважаю, що підручнику Г. І. Гайка та В. С. Білецького «Історія гірництва» треба надати гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Користь цієї навчальної книги буде як для студентів гірничих спеціальностей, так і для грона гуманітаріїв, які зможуть поглянути на історичні проблеми з позицій політехнізму.

В. ОТРОЩЕНКО,
доктор історичних наук, професор,
Лауреат Державної премії України,
завідувач відділу енеоліту-бронзи Інституту
тa археології НАНУ, професор НУ «Києво-
Могилянська академія»