О місячне сяйво і спів солов'я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів,
Це - мова моя.
Це - мова моєї Вкраїни.

Таку думку В.Сосюри намагались донести до своїх ровесників - студентів механічного факультету - студійці "Софійності", і їм це вдалося. Спочатку досить гомінкі хлопці та дівчата згодом притихли і уважно дослуховувались до читців, які виразно, а деколи і дуже зворушливо, говорили про красу української мови і її значення у самоствердженні української нації.

Вже стало традицією, що студійці виступають на так званих виїздних майданчиках. На цей раз їм стала звичайна студентська аудиторія, в якій місце викладача було перетворено у яскраву, зі смаком оформлену сцену. Літературно-художня композиція "Мова - жива скарбниця народу" має не тільки естетичний, але і пізнавальний характер. Спроба керівника студії "Софійність" Л.Ю.Добровольської таким ось чином привернути увагу студентської молоді до чарівності української мови здається вдалою.

З цією композицією самодіяльні актори виступили також перед перед студентами ФЕМА і слухачами лекторію "Нова думка" Інституту культури ДонНТУ.