Ґеорг Аґрікола (Agricola, Georgius) (1494-1555) - видатний німецький вчений в галузі гірничої справи і ме-талургії, автор першої європейської гірничо-металургійної енциклопедії. Народився у Глаухау (Сак-сонія) 24 березня 1494 р. Справжнє ім'я - Ґеорг Бауер, лі-кар за фахом. У 1517 р. закінчив Лейпцігський універси-тет, і з 1518 по 1522 викладав грецьку та латинську мови у міській школі в Цвіккау, був обраний ректором ново-відкритої солдатської школи. У 1522 р. на запрошення свого вчителя проф. П.Месселлануса повернувся у Лейп-цігський університет, зайнявся медициною, а в 1523 (4) р. переїхав у Італію для занять філософією, медициною і природничими науками, зокрема в університетах Болоньї, Падуї, побував у Венеції, Римі, Флоренції. У 1527 р. Ґеорг Аґрікола обіймає посаду міського лікаря в Йоахімсталі (нині Яхімов, що у 15 км на північ від Карлових Вар, Бо-гемія, Чехія) - на той час центрі гірничорудної та металу-ргійної промисловості реґіону. Саме тут починає ґрунто-вно цікавитися мінералогією та металургією. Шукає в ру-дах і мінералах складові для нових ліків. З цією метою відвідує місцеві копальні і плавильні, вивчає відомі на той час грецькі та латинські джерела в гірництві та мета-лургії. Свою першу роботу, присвячену гірничометалур-гійному виробництву - "Берманус, або діалог про гірничу справу і металургію" ("Bermanus, sive de re metallica") ви-дає у 1530 р. в Базелі. Книга написана у формі діалогу між Берманом - знавцем гірничорудної справи - та його друзями - медиком Невієм та Анконом. У 1531 р. Ґеорг Аґрікола переселився в Хемніц, в 1533 став міським лікарем, а в 1546 - бургомістром. Ра-зом з тим, він активно продовжує дослідницьку діяль-ність у мінералогії, гірничій справі. У 1533 р. розпочинає роботу над фундаментальним, енциклопедичним видан-ням "Про гірничу справу та металургію" (De Re Metallica), над яким працює близько 20 років і який поба-чив світ у 1556 р., вже після смерті автора (1555, Хемніц). Але за цей час вчений пише і друкує ще 10 книг, присвя-чених геології, гірничій справі і металургії. Книга "Про гірничу справу та металургію" ("De Re Metallica") - основоположна праця видатного вченого, яка була закінчена в 1550 і вперше опублікована латинсь-кою мовою у 1556 р. Ґеорг Аґрікола вперше в європейсь-кій науці і практиці узагальнив багатовіковий досвід гір-ничо-металургійного виробництва, розглянув гірництво і металургію починаючи від пошуку і розвідки корисних копалин, опису мінералів, збагачення руд до пробірного мистецтва і металургії. Аґрікола як лікар фахово просте-жив вплив умов праці на здоров'я гірників. Вивчав лікар-ські властивості металів та мінералів. Праця Ґ.Аґріколи багато ілюстрована - включає 275 гравюр, на яких зобра-жені гірничопрохідницькі, видобувні, збагачувальні і ме-талургійні процеси, прилади, механізми тощо. Аґрікола вперше розробив основи хімічного аналізу і переробки мідних, срібних та свинцевих руд, першим описав техно-логію одержання бісмуту. Численним працям Ґ.Аґріколи судилася щаслива доля. Перекладені на різні мови, вони понад триста років були практично основним посібником для гірників та ме-талургів Європи. При цьому треба зауважити, що різні видавці далеко не завжди зберігали повноту та структуру твору "De Re Metallica", інших праць Ґ.Аґріколи, які ви-давалися в пізніші часи. Іноді друкувалися окремі глави, іноді - компілятивні роботи на основі праць Аґріколи, їх коментарі. В Україні спроби опрацювання гірничо-металургійних праць Аґріколи відомі на початку ХХ ст. У 1908 р. у Львові накладом Політехнічного Товариства вийшла 48-сторінкова брошура інженера Фелікса Пестрака, яка коротко знайомила читача з книгою "De Re Metallica". Оригінальні видання праць Ґ.Аґріколи в латинській, ні-мецькій, інших мовах - велика бібліографічна рідкість майже недоступна для українського дослідника на тере-нах нашої країни. Окремі видання є в бібліотеках Львова, Києва, Дніпропетровська. У гірничих регіонах - на Дон-басі і Криворіжжі, де формування бібліотечних фондів має не таку давню історію, оригінальні видання Ґ.Аґріколи відсутні. Така ситуація спонукала редакцію "Української гірничої енциклопедії" і Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка, які очолює автор цих рядків, до підготовки і видання перекладних та факсимільних текс-тів видатного європейського вченого XVI ст. Ґеоргія Аґ-ріколи, які були б більш доступними безпосередньо для дослідників, студентів, викладачів. У 2006 р. редакцією "Гірничої енциклопедії" та Донецьким відділенням НТШ на кошти В.С.Білецького підготовлене і випущене факсимільне німецькомовне видання 1778 року. Це компілятивна праця, складена з доробку Ґ.Аґріколи (42 глави) і назва-ного в німецькому перекладі з латинської як "Gesprach vom Bergwesen" ("Бесіда про гірничу справу"), та пізні-шого додатка Йогана Ґотліба Штьора, який головним чи-ном торкається переробки руд. Сподіваємося, що видання зацікавить дослідників історії гірництва та металургії і перекладачів, буде пред-метом глибокого аналізу науковців. Висловлюю щиру подяку д-ру Богдану Якимовичу (Львів) за сприяння в підготовці цієї книги. Праці Г.Аґріколи й до сьогодні не тільки збері-гають свою пізнавальну (в галузі природничих наук) та історичну цінність, але і просякнуті ідеями гумані-зму, міжнародної співпраці, є видатними пам'ятками у світовій історії давнього гірництва та металургії. Саме тому у редакції "Гірничої енциклопедії" триває робота над першим українським перекладом фунда-ментальної праці Ґ.Аґріколи "Про гірничу справу та металургію" (De Re Metallica). В. Білецький,
|