В журналі "Вища школа" надрукована бесіда з ректором ДонНТУ О.А. Мінаєвім. Надаємо витяги із неї. - Олександре Анатолійовичу, на підсумковій колегії МОН України було відзначено, що підвищення ефективності вищої освіти є визначальним чинником зростання соціально-економічного потенціалу держави. Яка участь Вашого навчального закладу в реалізації цих завдань? Основне завдання кожного вищого навчального закладу - формування інтелектуального ресурсу нації. Історично саме з цією метою у 1921 році у базовому промисловому регіоні держави і був створений наш вуз. Сьогодні Донецький національний технічний університет науковими розробками, інноваційними технологіями навчання вносить вагомий внесок у кадрове забезпечення реалізації політики соціально-економічного зростання держави в світлі програми Президента України "Назустріч людям". За дорученням Донецької обласної адміністрації університет є головною організацією розробки "Комплексної програми соціального та економічного розвитку Донбасу до 2020 р." Результати роботи схвалені спільним рішенням Президії НАН України і колегією облдержадміністрації, а також Постановою Кабінету Міністрів України. Багато положень цієї програми повністю чи частково вже реалізуються підприємствами Донецького регіону. В рамках співробітництва з державною адміністрацією Донецької області університет регулярно проводить науково-практичні конференції "Донбас - 2020: наука і техніка - виробництву". В них беруть участь провідні спеціалісти та вчені державних, наукових та громадських організацій, підприємств, аналізуються досягнення регіональної науково-технічної думки, що спрямовані на вирішення проблем і завдань розвитку матеріально-технічної бази основних галузей промисловості Донбасу, активізації інноваційної діяльності. Вчені університету розробили пропозиції для Донецької обласної державної адміністрації про створення регіонального учбово-науково-інноваційного центру промислових технологій як сукупності взаємозалежних освітніх, наукових, проектно-конструкторських, виробничих підрозділів ДонНТУ та інших юридичних осіб, що мають різний організаційно-правовий статус, які взаємодіють на асоційованій основі або по прямих спільних договорах. Приведу лише деякі приклади наукових розробок наших вчених:
Подібні приклади можна було б продовжити. Важливо відзначити, що нам вдалося сформувати оптимальний, з точки зору соціально-економічного розвитку Донбасу, перелік підготовки спеціалістів, віддавши перевагу, здавалося б, і непопулярним напрямам. Так, в останні роки, з урахуванням потреб підприємств регіону, ми відкрили підготовку спеціалістів у сфері гідравлічних і пневматичних машин, енергоменеджменту, металургії кольорових металів, радіотехніки, хімічної технології високомолекулярних сполук та інших. Підготовка спеціалістів у цих напрямах дозволить зменшити кадровий дефіцит на ряді наших підприємств, у тому числі і "казенних" заводів. Ми, згідно завдання Головдержслужби України, реалізуємо освітньо-професійну програму підготовки магістрів за спеціальністю "Державна служба" с двома спеціалізаціями: "Економіка" та "Адміністративний менеджмент". Форми навчання: очна (1 рік) і заочна (2 роки). За 10 років свого існування наша магістратура державного управління підготувала 561 магістра, які направлені на роботу в органи місцевого самоврядування нашої області, а також Запорізькій, Львівській, Миколаївській, Херсонській областей та Республіки Крим. Зараз в магістратурі держуправління ДонНТУ навчається 220 осіб. Нас постійно хвилює працевлаштування випускників. Незважаючи на те, що цей показник достатньо високий (95%), ведеться постійно удосконалення форм цієї роботи. За останні роки ми започаткували такі форми: корпоративна підготовка фахівців для промислових груп "Донецьксталь", ІСД, "Укрпідшипник" та інших. Готуємо фахівців за індивідуальними навчальними планами з урахуванням планів розвитку промислових підприємств. Вища школа України напружено працює над проблемами, пов'язаними з Болонським процесом. Що робить ваш університет у цьому напрямі? Ведучи мову про інтенсифікацію інтеграційних процесів в Європейський освітній простір, я наведу приклад з недалекої історії університету. У 2001 році, відвідуючи наш університет, Генеральний представник фірми "Сіменс" в Україні Герд Фрібе сказав таке: "Вашому університету не слід вже казати про інтеграцію в європейський освітній простір. Ви вже досить інтегровані. Слід вести мову про досягнення рівня авторитету провідних університетів Європи". Саме цим ми зараз і зайняті. Перш за все ми спираємося на створені в університеті оригінальні інституційні заклади: німецький, французький, англійський технічні факультеті, польське відділення, де вивчення частини дисциплін ведеться відповідною мовою, підручники, посібники, інші методичні матеріали або видані в Європі, або сумісно нашими та європейськими вченими. Студенти проходять включене навчання в Німеччині, Франції, Англії, Польщі, а проходять практику - на європейських підприємствах. Причому, цей процес хоча й асиметричний, але вже двосторонній: до нас сьогодні вже їдуть на включене навчання студенти з означених держав. Подоланню асиметрії сприятимуть будівництво нового інформаційно-бібліотечного центру та студентського готелю європейського зразку (Hostel). Однією з провідних ідей Болонського процесу є підвищення рівня інтеграції навчального процесу з науковими дослідженнями і виробництвом. Результати наукових розробок наших вчених збагачують лекційний матеріал дисциплін і дозволяють зберегти високий науковий рівень викладання. Так, результати багаторічних досліджень на кафедрі механічного обладнання заводів чорної металургії під керівництвом проф. Сєдуша В.Я. з вдосконалення методики і практики технічної діагностики обладнання лягли в основу навчальних дисциплін "Віброакустична діагностика" і "Технічна діагностика металургійного обладнання". На кафедрі електрометалургії наукові розробки під керівництвом проф. Рябцева А.Д. "Розробка технології рафінування титану і титанових сплавів від збагачених азотом нітрітних включень методом камерного електрошлакового переплаву під флюсом, який містить кальцій", проведені сумісно з фірмою "Дженерел - електрик" (США), знайшли відображення у навчальній дисципліні "Технології спеціальної електрометалургії". При виконанні цієї роботи створені експериментальна установка електрошлакового переплаву і стенд для моделювання процесів електрошлакового переплаву, які використовуються в навчальному процесі. Результати наукової роботи, що виконується на кафедрі економіки і маркетингу "Оцінка економічної безпеки підприємства: концептуальний аспект" застосовуються при вдосконаленні дисциплін економічного циклу для 11-ти спеціальностей різних факультетів. Олександре Анатолійовичу, як складається ситуація з проведенням наукових досліджень і підготовкою наукових кадрів на кафедрах університету? Багаторічна робота провідних вчених університету, орієнтована на дослідження питань удосконалення виробничих процесів у різних галузях індустрії, втілилась у низку наукових шкіл ДонНТУ, визнаних в Україні і за кордоном. Підтвердженням високих досягнень учених донецької політехніки можуть служити державні премії України з науки і техніки, що отримані ними. В 2002 році колективу вчених ДонДТУ за роботу "Розробка і реалізація енерго- і ресурсозберігаючої технології циклів виробництва конкурентоспроможних металовиробів на основі комплексу "піч-ковш і машина безперервного лиття заготовок" присуджено державну премію України з науки і техніки. Ця робота стала результатом багаторічного наполегливого пошуку і плідного співробітництва вчених університету з колегами і розробниками Донецького металургійного заводу, акціонерного товариства "ДАНКО", НКМЗ та інших організацій і підприємств України. Державною премією України в галузі науки і техніки 2004 року відзначена робота в області спеціальної техніки - створення і виробництво установки "Кольчуга". У цій роботі вчені нашого університету разом із працівниками ВАТ "Топаз" виконували дослідження в області створення спеціального програмного забезпечення відомої системи радіотехнічної розвідки. Група вчених університету нагороджена Дипломом міжнародної Академії авторів наукових відкриттів за отримання нових наукових результатів по проблемі "Про зв'язок деформацій генетичного повернення напружених гірських порід з їх вологістю", яка на протязі більш півсторіччя залишалась непорушною. Але проведення наукових досліджень в університеті на сучасному рівні, як, втім, і у всій країні, зіштовхується з рядом серйозних проблем. У цілому можна сказати, що наука в університеті розвивається, але далеко не такими темпами і з таким результатами, як це необхідно в цей час. Проблеми організації та ефективності НДР досить добре відомі й вже багаторазово обговорювалися на різних рівнях. До них, у першу чергу, ставляться: недосконалість фінансування, незацікавленість споживачів, кадрові проблеми й так далі. Всі ці негаразди впливають і на нас. Звичайно для будь-якого університету рішення кадрової проблеми - проблеми відбору й залучення талановитої молоді з відповідним рівнем підготовки - простіше ніж для іншої організації. Але утримати перспективних молодих дослідників в університеті не менш складно. В ДонНТУ на цей час склалась багатоетапна система підготовки наукових кадрів. Починається вона з наукової роботи студентів в рамках учбового процесу та залучення їх до участі в наукових розробках кафедр, через навчання в магістратурі і далі в аспірантурі, наступна науково-педагогічна та дослідницька робота на кафедрах і в наукових підрозділах університету і, нарешті, підготовка в докторантурі. Вершиною багаторічної роботи за такою системою стали захисти докторських дисертацій співробітниками університету - 11 захистів у 2004 році, 4 - у 2005. Фундаментом цього успіху є участь більш ніж тисячі студентів у виконанні науково-дослідних робіт та 200 аспірантів. В останні роки за участю студентів подано понад 40 заявок на передбачувані винаходи, що складає 50% від загальної кількості заявок. Отримано 28 патентів на винаходи. З гордістю можу відзначити також, що по кількості призових місць, які виграють студенти на Всеукраїнських олімпіадах, останні п'ять років університет посідає перше місце серед всіх вищих навчальних закладів. В 2005 році захищено 39 кандидатських дисертацій. При цьому підготовка науково-педагогічних кадрів через аспірантуру та докторантуру здійснюється за 44 та 38 спеціальностями відповідно. Але сказати, що все добре, що молодь "рветься" у науку - неможливо. Тільки дуже наполегливі, що "безоглядно" крокують вперед, досягають високої результативності. А перешкод на їхній дорозі - не перерахувати. Зупинюся тільки на одній. Держава вже більше 15 років не фінансує придбання наукового інструментарію - приладів, устаткування, комплектуючих - нічого! Більше того, якщо університет одержує від замовника гроші на придбання устаткування, закупити його швидко практично неможливо. Наведу приклад. Наприкінці минулого року Донецька міськрада уклала з університетом договір на створення системи екологічного моніторингу. Звичайно, для цього необхідно відповідне обладнання, й місто відповідні кошти (і чималі) виділило. Але тендер на обладнання був проведений на початку 2005 року, де, природно не були враховані потрібні для системи позиції й обсяги. Пробити цю стіну виявилося неможливо. Довелося гроші повернути й виконання роботи перенести на 2006 рік. Риторичне питання - як до цього поставилися студенти, які були притягнуті до виконання роботи? Це тільки одна проблема. Ще раз скажу - таких проблем в організації НДР не перерахувати. На своєму рівні ми їх намагаємося вирішувати. Але без зміни державної політики у цій області досягти істотних зрушень неможливо. Чи залучаєте ви працівників академічних інститутів до співпраці в науковій сфері? Усі роки існування вчені університету активно співробітничали з установами НАН України. Найбільш широкі контакти здійснювалися з академічними інститутами Донецького наукового центру НАН України. Коло сформованих творчих зв'язків найрізноманітніше: особисті творчі контакти вчених, спільні наукові семінари, виконання спільних робіт, участь в конференціях, використання унікального устаткування і т д. Співробітництво здійснюється на суспільних основах, на принципах наукової зацікавленості й добровільності. Ряд видних вчених академічних інститутів НАН України залучаються для читання лекцій студентам на умовах сумісництва, керівництва аспірантами, участі в роботі спеціалізованих радах із захисту дисертацій. ДонНТУ протягом тривалого часу співробітничає з Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України в області розробки й впровадження нових електрошлакових технологій. Спільно виконана робота з розробки технології виробництва високоякісних злитків із таких високо реакційних металів як титан, хром, ванадій і сплави на їхній основі, що дозволяє Україні відмовитися від дорогого імпорту. Широке впровадження розробленої технології може дати Україні, яка має значні природні запаси, наприклад, титановістовних матеріалів, нові ринки збутку, включаючи країни Євросоюзу і США. Разом із Донецьким фізико-технічним інститутом ім. О.О.Галкіна НАН України і НПО "Еталон" розробляється технологія виробництва деталей металургійного устаткування з порошкових спечених матеріалів для заміни імпортних виробів. Для випуску експериментальних партій використовується унікальне устаткування ДонНТУ і академічного інституту при фінансуванні комерційною структурою. Більш того, ДонНТУ та Донецький фізико-технічний інститут підписали угоду щодо створення спільної науково-технічної дослідницької лабораторії "Прикладних інформаційних технологій" маючи на меті розробку та впровадження сучасних геоінформаційних систем для моніторингу і керування станом навколишнього середовища. Як університет забезпечений науково-технічною інформацією? Якщо орієнтуватися тільки на цифри - бібліотечний фонд університету нараховує більш ніж 1,5 млн. одиниць, то начебто нічого. Але реально справа виглядає аналогічно науковому обладнанню. За державний рахунок за останнє десятиріччя не придбано жодного екземпляра підручника, наукової монографії, журналу. Всі надходження - тільки за рахунок власних коштів. Але навіть якщо вони є - тільки через тендер. Уявіть, влітку цього року з'являється нова цікава наукова монографія, що дійсно необхідно мати в бібліотеці університету. Але тендер уже пройшов. Все - купити навіть один екземпляр книги цього року вже неможливо. Чи буде вона доступна для придбання в наступному році, невідомо. Зовсім неприпустима ситуація із зарубіжною науковою періодикою. Її вартість дуже висока, переведення валютних коштів за рубіж для університету обставлені неймовірними обмеженнями. Результати зарубіжної науки в друкованому вигляді для наших учених недоступні. Але ж для роботи на світовому рівні необхідно читати самі свіжі провідні наукові журнали. Залишається один шлях - доступ через Інтернет. У цьому напрямку й спрямовуються суттєві зусилля університету. Торік ДонНТУ одержав безкоштовний доступ до всіх електронних публікацій видавничого концерну Elsevier. Це 5 тис. журналів, 1,5 тис. матеріалів конференцій. В рамках проекту ІНТАС "Доступ до електронних журналів для вчених Нових Незалежних Держав" ми маємо доступ до журналів видавництв Springer і Blackwell до кінця 2007 р., а також можливість замовляти копії дисертацій з електронною доставкою. Нами прийняте стратегічне рішення - побудувати й оснастити новий інформаційно-бібліотечний центр, орієнтований на широке використання сучасних інформаційних технологій: підключення до європейської магістральної академічної мережі GEANT (34 держави, 3 млн. користувачів), електронні книгосховища, служба електронної доставки документів, віддалений доступ до ресурсів, і т.п. Які інформаційні системи пропонують в університеті? Можна виділити три типи комп'ютерно - інформаційних систем, що розвиваються в університеті: автоматизована система керування університетом, система методичної підтримки навчального процесу, інформаційно-бібліотечна система. Всі вони базуються на корпоративній мережі університету, що включає біля 2000 комп'ютерів, 29 серверів, волоконно - оптичну систему передачі інформації, вихід до Інтернету із пропускною здатністю 8 Мбіт за секунду. Наш університет з 1997 року є регіональним центром української науково-освітньої мережі URAN, що за рішенням Кабінету Міністрів України є головною організацією по підключенню до європейської мережі GEANT. Скажіть, будь ласка, які нові тенденції просліджуються в науково-методичній роботі університету? Головним напрямом навчально-методичної роботи ми вважаємо стовідсоткове науково-методичне забезпечення самостійної роботи студентів, і тому на кафедрах університету в останні роки проводиться інтенсивна робота по підготовці і виданню навчально-методичної літератури у друкованому вигляді і на електронних носіях. Так за останні п'ять років викладачами ДонНТУ підготовлено і видано більш ніж 130 підручників і навчальних посібників із грифом МОН України, більш ніж 1850 методичних посібників. В останні роки проводжується робота з перебудови навчального процесу згідно з вимогами Болонського процесу, що відображено у заходах ДонНТУ, в яких передбачається суттєва модернізація навчального процесу. Основні труднощі при розробці навчальних планів з адаптацією їх до європейських стандартів пов'язані з тим, що галузеві стандарти вищої освіти затверджені тільки з 17-ти напрямів підготовки з 25, з яких проводиться підготовка в ДонНТУ. У зв'язку з цим в навчальних планах прийому 2005 і 2006 років крім галузевих стандартів використовуються поточні нормативні документи МОН України. Починаючи з 2001 року, в університеті поетапно впроваджуються модульна технологія організації навчального процесу як дієвого і необхідного чинника підвищення якості вищої освіти. Приклад високої ефективності і інтеграції наукової, навчальної та науково-методичної діяльності можна бачити на кафедрі гірничої електротехніки і автоматики, співробітники якої пішли шляхом укладання довготермінових договорів із вітчизняними та зарубіжними партнерами про відповідальне збереження фірмового обладнання, що передбачає його застосування в навчальному процесі і в наукових дослідженнях. На кафедрі відкрита наукова лабораторія АСУТП, стенди якої оснащені обладнанням, виготовленим зарубіжними фірмами, яке тільки починає надходити на підприємства України. Одним із найважливіших показників ефективності наукових досліджень і розробок є використання їх у підручниках і навчальних посібниках. Це дуже великий вплив на значні контингенти не тільки студентів, але й працівників промисловості. Як приклад можна відзначити підручник "Схемотехніка електронних систем", одним з авторів якого є завідувач кафедри електронної техніки ДонНТУ професор Зорі А.А. Цей підручник вже використовується не тільки в Україні, а й в інших країнах. І наприкінці. Яке головне завдання ставить перед собою Донецький національний технічний університет? ДонНТУ впродовж своїх 85 років існування динамічно розвивався, залишаючись справжньою "кузнею кадрів". ДонНТУ має свій "почерк" і ми повинні його зберегти. Згідно вимогам часу головне в діяльності університету - якість, якість у всіх справах, незважаючи на суперечності в суспільстві та в системі освіти. Що ж до конкретного завдання на майбутнє, то я сформулював би його таким чином: не знижаючи темпів свого розвитку, зберігаючи самобутність інженерної школи Донбасу, успішно реалізувати основні положення Болонського процесу і вийти на якісно новий рівень формування національної еліти. |