Ми, представники профспілкових організацій працівників і студентів вищих навчальних закладів Донецької області Ш-ІУ рівнів акредитації, розуміючи необхідність і незворотність входження України в Єдиний Європейський освітній простір, вважаємо необхідним наголосити наступне.

1. У нас викликає занепокоєність: - майже повна відсутність в Україні прямої участі Профспілки працівників освіти і науки України, академічних і наукових працівників вищих навчальних закладів в концептуально-організаційних засадах Болонського процесу в Україні.

- суто адміністративне введення в Україні з вересня 2006 року кредитно-модульної системи організації навчального процесу (ЕСТ8) (наказ Міносвіти України від 30 грудня 2005 року № 774 "Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу") не забезпечене певним фінансовим підґрунтям, не супроводжується покращенням стану матеріально-технічної бази і базується, як завжди, на інтенсифікації праці працівників вищих навчальних закладів без належної реформи системи оплати праці.

- впровадження положень Болонської декларації характеризується відсутністю комплексного підходу. Прикладом цьому є незмінне надвелике співвідношення "викладач-кількість студентів", що не відповідає подібному в європейських країнах. Дивним є і збереження норми Закону України "Про освіту" стосовно граничного навчального навантаження 900 годин.

Зовсім незрозумілим з цієї точки зору є повторне вето Президента України до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту".

- недостатнє фінансування наукової діяльності у вищих навчальних закладів, що суперечить принципам Болонської декларації, яка визначає наукові дослідження як фундамент в реалізації ролі вищої освіти в економічному і культурному розвитку суспільства і держави.

Існує ще низка питань, які, на наш погляд, треба вирішувати під час впровадження Болонського процесу в Україні:

- відсутня реальна автономія вищих навчальних закладів, яка є передумовою Болонського процесу;

- відсутня система незалежного контролю якості, а первинні кроки з її створення в Україні не передбачають участі в її роботі Профспілки працівників освіти і науки України, академічних і наукових працівників вищих навчальних закладів;

- майже відсутня в Україні система повноцінного підвищення кваліфікації працівників вищих навчальних закладів, що також є передумовою Болонського процесу;

- співвідношення між роботодавцями і працівниками в системі вищої освіти не в повній мірі відповідають принципам демократичності;

- схоластично реалізуються положення Рекомендації ООН "Про статус викладацьких кадрів вищих навчальних закладів" (прийнята 29-ю сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО 21 жовтня-12 листопада 1997 р.);

- відсутні гарантії здійснення академічної кар'єри молодих викладачів, в тому числі і забезпечення мобільності молодих кадрів.

Пропонуємо:

- створити при ЦК Профспілки працівників освіти і науки України координаційну робочу групу з питань участі Профспілки у Болонському процесі в Україні.

- організувати профспілковий моніторинг впливу положень Болонського процесу на прикладі провідних вищих навчальних закладів України на соціальне положення професорсько-викладацького складу вищих начальних закладів.

Ми наполегливо пропонуємо на підставі Комюніке Конференції Європейських міністрів освіти (Берген, 19-20 травня 2005) і того, що зараз складаються нові співвідношення в системі вищої освіти України, не обмежуючись тільки веденням соціального діалогу, суттєво активізувати роботу Профспілки працівників освіти і науки України під час впровадження положень Болонського процесу в Україні.

За дорученням Президії обкому профспілки працівників освіти і науки України

А. Горшкова,
голова обкому профспілки