Під такою назвою колектив студії "Софійність" за участі іноземних студентів, які навчаються в ДонНТУ, провів вечір дружби, присвячений рідній мові. Ця тема була вибрана не випадково, оскільки мова - одне із багатьох див світу, створених людьми, і саме мова є головна ознака та символ нації. Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живе і народ. Мова не може бути одинаковою, як неоднакові краї, де живуть люди, як неоднакові самі люди та їх звичаї.

Тому різні мови завжди існуватимуть і розвиватимуться. Без цього неможливий розвиток усієї людської спільності. А вивчення чужої мови залишатиметься свідченням високої культури людини, її цивілізованості. Вислів "Скільки мов ти знаєш - стільки разів ти людина" не втратить своєї актуальності ніколи.

Кожен із студентів, хто брав участь у концерті, повинен був показати красу, значимість, неповторність своєї рідної мови, проспівати національну пісню, продемонструвати одяг. Тож з імпровізованої сцени ауд. 1.201 звучали не тільки українська та російська мови і пісні, які виконував колектив "Софійності", а й арабська, бенгальська, узбекська, урду.

А розпочалася програма зі слів Т. Шевченка про мову:

... ну щоб, здавалося, слова...
Слова та голос - більш нічого.
А серце б'ється - ожива,
Як їх почує! Знать од Бога
І голос той і ті слова
Ідуть меж люди!

Кожну країну представляли вітчизняні студенти, характеризуючи її природні та етнічні особливості. А іноземні студенти демонстрували культуру свого народу.

Так, студент А. Казанов (МехФ) урочисто прочитав узбекською Гімн Узбекистану, який написав Ш. Рашидов, а потім виконав національну пісню.

Арабською мовою читали твори йорданського письменника студенти Ахмед і Мейса-ра (ФКІТА). А Коссак Таха (МехФ) черкесець, який проживає в Йорданії як національна меншість, прочитав арабською філософський твір про взаємовідносини Бога і людини.

Пакистанець Мухаммад Умаір Халід (ФЕМ) на урду прочитав твір пакистанського письменника Галіба, в якому розповідається про палке кохання юнака до дівчини. А потім під бурхливі оплески Мухаммад і Хан Аднан виконали пакистанську народну пісню.

Та особливо зачарував присутніх своєю творчістю студент із Бангладеш Мухаммад Абдуль Кадир (ФКІТА). Його виступ супроводжувався тривалими оваціями. Він читав бенгальською твори Рабіндраната Тагора, а потім на високому професійному рівні виконав народну пісню на слова Р. Тагора, а за нею - надзвичайно мелодійну авторську.

Першу частину зустрічі ми закінчили рядками із Гімну ДонНТУ:

Собрались мы,
друг друга не зная,
Чтобы сделать заветной мечту.
Нашу дружбу,
как сталь, закаляет
Трудовой коллектив НТУ.
И когда твои стены покинем,
Каждый выбрав
по жизни тропу,
Еще выше и выше поднимем
Твою честь, наш родной НТУ.

Друга частина вечора дружби відбулася за круглим столом, де за чашкою чаю ми спілкувалися, слухали мелодії різних народів світу.

У цілому цей вечір пройшов у теплій, дружній обстановці з побажанням подальшої співпраці.

Т. БІЛИК, Д. КЛІМОВ,
студенти ФЕМ