Сучасний етап розвитку людства називають Суспільством знань. Розвиток науки і освіти в Суспільстві Знань невід'ємно пов'язаний з діяльністю університетів. Це безумовно, як і те, що більшість стратегічних завдань сучасного університету тісно пов'язана з діяльністю його бібліотеки. Чи, точніше, має бути пов'язана.

Власне, університетська бібліотека є інформаційною основою науковоосвітнього процесу, тією творчою лабораторією, від ресурсів та послуг якої багато в чому залежать якість та зміст навчання та наукових досліджень. Прямо перед вікнами III корпусу цеглина за цеглиною поволі зростає наша мрія, нова будівля бібліотеки. Якою буде вона, нова Бібліотека? Чи все так просто в усвідомленні (не кажучи про виконання) місії, цілей і завдань бібліотеки? Чи відповідають багаті наші колекції сучасним інформаційним потребам науковців? Яким чином (і змістовно і фінансово) буде відбуватись розвиток наших фондів? Чи готова бібліотека надати вченим, викладачам, студентам якомога повний доступ до вітчизняних і світових інформаційних ресурсів? А створювати власні? Чи стане бібліотека інформаційною основою науковоосвітнього процесу? Чи розуміє університетська громада цю особливу роль і місію бібліотеки?

Чому так болісно сприйняли ми минулорічне звернення учасників восьмої щорічної Міжнародної конференції українського фулбрайтівського товариства, де, зокрема, зазначено: "Справжньою пустелею, з огляду на вимоги сучасного інформаційного обміну, виглядають українські університетські та академічні бібліотеки…"

Ці актуальні питання присутні у колі повсякденної нашої праці, але добре було б, якби вони активніше розглядалися і враховувалися у планах і стратегіх розбудови держави і університету зокрема. Сьогодні треба переглянути немало застарілих, а іноді просто абсурдних положень, таких, як оцінка стану книгозабезпечення навчальних курсів (арифметична пропорція не дає жодного уявлення про якість інформаційного забезпечення), відсутність визначення статусу університетської бібліотеки, зокрема статусу як наукового підрозділу (яким ми і є по суті своєї діяльності), механічнеперенесення бухгалтерських вимог щодо обліку, переобліку і списання на бібліотечні фонди (книга це не просто матеріальний об'єкт, це окреме явище, яке існує за своїми законами), відсутність визначенності електронного ресурсу як складової бібліотечних колекцій (де, наприклад, на них поставити інвентарний номер?)… А чого вартий лише Закон про тендерні закупівлі, який зводить на нівець наші зусилля щодо повноти і якості комплектування! Про сучасні корпоративні об'єднання бібліотек, систему електронної доставки документів, потужну державну інформаційну програму для бібліотек тільки мріємо.Сучасна ганебна система оплати бібліотечних працівників і відсутність системи підвищення кваліфікації не залишає надії на виховання нової інтелектуальної бібліотечної еліти (кому ж розбудовувати нову бібліотеку?) До цих проблем додається, звичайно, і безліч інших, пов'язаних з діяльністю університету в умовах постійного бюджетного дефіциту і проблемами організації освіти в Україні загалом.

Якою є наша бібліотека сьогодні? Це динамічна структура, яка розвивається, змінює певні функції, зміст діяльності. Ми автоматизуємо свої технологічні процеси, збираємо ресурси для електронної бібліотеки, створюємо власні інформаційні ресурси, освоюємо простори світової мережі, досліджуємо нові потреби наших користувачів, шукаємо нові концепції і напрямки. На жаль, бібліотека і університет існують поки що у паралельних світах, інколи пересікаючись у спробах взаємодії.

Чого ми прагнемо? Трансформації з пасивного сховища знань на паперових носіях в активного росповсюджувача і навігатора у інформаційному потоці. Створення єдиної електронної бібліотеки, заснованої як навласних ресурсах університету, так і на вільному доступі до якісної світової інформації.

Участі у організації корпоративних електронних каталогів і баз даних, що охоплять ресурси найбільших регіональних, ніверситетських бібліотек. Взаємодії з усіма структурними підрозділами у створенні спільного науково-освітнього простору університету.

То ж якою буде наша Бібліотека? Чи обернеться Попелюшка принцесою? Чистане вона живим грунтом для паростків нових знань, досліджень, творчих замислів? Чи стане вона серцем університету? Це залежить відкожного, кому не байдуже майбутнє ДонНТУ.

Г.ПЕТРОВА, заст.директора бібліотеки